Звечоріло...
Мати запалила свічку.
- Що це?
- Це на згадку про минуле: про сумні, страшні часи
голодні і жорстокі.
- Розкажи.
- То слухай і запам’ятовуй, щоб і дітям і онукам передав.
Та і сам, що б ще не раз згадав.
У тридцяті голод панував на Україні.
панував і катував людей.
Перетрощував життя у млині,
Не зерно молов, а душі із землею.
Плакала земля так тихо-тихо,
Глядячи, як її діти, мов свічки,
Тануть на очах.
І як крадеться лихо, крадучи надію у сльозах.
Серце крається, душа неначе мліє,
Коли спогади летять назад.
Вогник в моїй пам’яті ще тліє,
Як моя бабуся плакала "про ад".
Пекло на землі було.
По всій країні -
Тихо, як в могилі – в кожній хаті смерть.
Море горя, сліз і люди мов ті тіні:
“Їсти, тільки їсти...” - в головах гуло.
Боже, дякую Тобі...-
І мати в сльози.
Що зберіг родину в ті часи.
Україну, рідну Україну
Не віддав, не кинув, Господи!
Спасе наш, спасибі
За травицю, корінці гіркі і горобців.
Крихти хліба – царська їжа ніби…
Так було тоді, синочку.
ЇЇ голос аж тремтів.
Сину мій цінуй, що Бог дав!
Відкарбуй в душі на все життя:
Вдячне серце май і в серці Бога,
Щоб не стерло пам’ять забуття.
Radmila Clark,
Wasilla, Alaska, USA
Стремлюсь, не достигну ли и я, как достиг меня Христос Иисус e-mail автора:radmila_sn@mail.ru
Прочитано 10335 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Жизнь - Валерий Гаращенко Этот стих тоже из моих старых стихов. С момента написания этого стиха прошло 12 долгих лет, пока я на самом деле понял, что такое жизнь и обратился к Господу.
Поэзия : Сердце , не молчи . - Николай Зимин Не мечтайте о том,что преходяще,что временно и вскоре будет разрушено.Думайте,живите для Вечного,непреходящего и нетленного,созданного не нами,а самим Богом.Читайте Библию.Вся Библия - кладезь мудрости...Свои силы черпаю в слове Божием и молитве.И не могу быть равнодушным.Поэтому и пишу...
Пусть , смирившись , спит , молчит
Душа чужая .
Знаю , что всегда болит
Моя , живая .
Мир лежит во зле . Стучи ,
Ведь ,т ы же знаешь :
Слезы на лице земли .
О чем мечтаешь ?
