Забивайте сваи в небо,
Чтобы дом ваш устоял
И разрушен ветром не был,
И воды напор сдержал.
Забивайте дальше, глубже,
Станьте твердым, как скала,
И тогда ваш дом послужит
Мощной крепостью от зла.
Сваи в небо – страх Господень;
Он защита от врага
В тьме ночной и в знойный полдень
Будет Господа рука
Поспевать за вами следом,
Чтобы путь ваш направлять –
Только нужно забивать
Вам поглубже сваи в небо.
Комментарий автора: «Я есмь лоза, а вы – ветви;
кто пребывает во Мне, и Я
в нем, тот приносит много
плода; ибо без Меня не можете
делать ничего»
Ин. 15: 5.
Прочитано 11264 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
