Якось на моєму подвір'ї калина за ніч розцвіла.
Зоря Віфлеємська в сузір'ї над світом на небо зійшла.
У сяйві вечірньому гори, у росах весняних земля.
Всі ріки стікаються в море, а сльози кохання - в серця.
З тобою всю долю пройдемо. На двох в нас і добре, і зле.
У вічність любов понесемо, як час цього світу мине.
І доля до нас посміхнеться і віра засяє в серцях.
Недобре, погане минеться, на двох ми поділимо шлях.
У квітах Карпатські долини, у сяйві вечірня зоря.
Як біле суцвіття калини любов в наших душах зросла.
Любов до життя, до Ісуса, що наші серця зігріва.
До нього щоденно горнуся, Він Доля моя і твоя.
Амінь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Храм - Денис Золотовский После поездки в одну малонаселённую деревню Вилегодского района, Архангельской области, где я видел этот храм, написал эти стихи. Но сейчас уже лучше, он восстанавливается, хотя и с трудом.
Проза : Острие ножа - Олег Хуснутдинов "Испытывайте себя, испытывайте того, кто в вас". Не слабейте перед трудностями, разрушайте свои информационные блоки памяти, мешающие жить и воспринимать все в светлых тонах радости. Откройте свою душу и послушайте! Впустите в нее Любовь! Не бойтесь! Окружите себя Светом Любви и убегут от вас! Благословений Господних!
