Одной женщине в Канаде подарили небольшой крест, красиво сплетенный из нитей. На кресте был кармашек, в кармашке – листок со стихами на английском. Такие сувениры любви делают верующие женщины, когда у них есть время. Смысл показался мне интересным. Предлагаю вам подстрочный перевод.
Крест в моём кармане
Я храню крест в моём кармане,
Который просто напоминает мне
О том факте, что я – христианин,
Независимо от того, где я нахожусь.
Этот маленький крест – не магический;
Он не для того, чтобы приносить удачу;
Он не может защитить меня
От каких-то физических повреждений.
Он не для того, чтобы весь мир
Мог видеть, кто я;
Он просто для понимания
Между моим Господом и мной.
Когда я опускаю руку в карман,
Чтобы вынуть мелочь или ключ,
Крест, который там, напоминает мне
О той цене, которую Он заплатил за меня.
Также он напоминает мне, чтоб я был благодарен
За моё благословение день за днём,
Напоминает стремиться служить Ему лучше
Во всём, что я говорю и делаю.
Ещё он ежедневно напоминает мне
О мире и комфорте, которые я имею
Вместе со всеми, кто знает моего Господина
И кого Он хранит в Своей заботе.
Итак, я храню крест в своём кармане,
Который напоминает только мне – никому другому-
Что Иисус Христос – Господин моей жизни,
Если только я даю Ему им быть.
Станислав Вершинин,
Наб. Челны, Россия, Татарстан
Пастор тюремного служения
Прочитано 13313 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крест не магическии, о для напоминания это прекрасно ибо Господт для напоминания кресту ввел вечерю.
С Господними благословениями к тебе дорогой брат. Славно, что мы дети одного Небесного Отца и это навеки.
Брат Леонидас Комментарий автора: Славно, брат!
Сергей
2007-11-26 14:20:52
Итак, я храню крест в своём кармане,
*Который напоминает только мне – никому другому - Что Иисус Христос – Господин моей жизни...* - как многим стоило бы это прочитать!!
Слава Господу, брат! Комментарий автора: Слава Богу! Меня эти стихи тоже очень тронули - поэтому я и перевел их для других. Конечно, это многим стоило бы прочитать и понять.
Меня также тронуло то, что где-то в Канаде и других местах пожилые сестры в свободное время плетут эти нехитрые христианские сувениры, прикладывают к ним эти чудесные стихи и дарят людям. Хороший пример, как христиане и в старости сочны и плодовиты, не тратят время зря, и их Евангелие продолжает звучать, не умолкает и в старости!
Наталья М.
2008-04-08 10:42:20
Очень ценно. Я ношу в кармане маленький камень, напоминание о скале и горчичном зерне. Комментарий автора: "Нанеси меня, как печать, на сердце твое..."
Дмитрий Трофимов
2013-03-10 16:12:52
Я в 2002 году сделал свободный перевод этого стихотворения
Я крестик ношу в кармане
Незатейлив он и прост
Постоянное напоминанье
Что во мне живёт Христос.
Этот маленький крест не волшебный,
Не оракул и не талисман
Не источник он силы целебной
Не защитник от боли и ран.
Этот крест-не краса на одежде,
Не сверкает бриллиантами он.
Моё сердце наполнил надеждой
Этот знак между мной и Творцом.
Прикоснувшись к нему вспоминаю
О пронзённых Небесных руках.
И служить Христу вечно желаю
В своих мыслях, словах и делах.
И ещё вспомню мир, утешенье
Что дарованы детям Царя
Тем кто верует в Божье прощенье
И живёт любовь ближним даря.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
